Класифікація макроекономічних показників

В українській економіці йде процес поступового освоєння та вдосконалення макроекономічних показників ринкового типу: потоків, запасів, кон’юнктури. Поки що система національних рахунків відображає 15 показників потоків:

1.Валовий внутрішній продукт ВВП.

2.Споживання основного капіталу (амортизація А).

3.Чистий внутрішній продуктЧВП = ВВП – А.(1 – 2).

4.Сальдо первинних доходів, отриманих із-за кордону.

5. Валовий національний дохід ВНД (1 + 4).

6.Чистий національний дохід ЧНД (4 – 2).

7.Сальдо поточних трансфертів, одержаних із-за кордону.

8.Валовий національний наявний дохід (5 + 7).

9.Кінцеве споживання (С).

10. Національне заощадження S = ВНД – С (8 – 9).

11. Сальдо капітальних трансфертів, одержаних із-за кордону.

12. Фінансові джерела інвестицій (10 – 11).

13. Валове нагромадження (I).

14. Придбання невиробничих нематеріальних нефінансових активів.

15. Чисте кредитування (+), чисте заощадження (–): (12– 13 – 14).

Показники запасів – це економічні змінні, які відображають нагромадження та використання цінностей економічними суб¢єктами. Вони визначаються на певну дату.

Показники економічної кон¢юнктури – це змінні, пов¢язані з коливанням ділової активності.

Класифікація макроекономічних показників зведена представлена на рис.1. Вона відображає розвиток економіки на економіки на різних стадіях процесу відтворення, показує рух товарів і послуг, а також стан виробництва та використання валового внутрішнього продукту.

Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного споживання, валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості). Випуск – це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності резидентів у звітному періоді.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ПОТОКІВ ЗАПАСІВ ЕКОНОМІЧНОЇ КОН`ЮНКТУРИ
- валовий внутрішній продукт (ВВП); - валовий національний дохід (ВНД); - чистий внутрішній продукт (ЧВП); - чистий національний дохід (ЧНД); - дохід кінцевого використання (Ді); - споживчі витрати (С); - інвестиційні витрати (І); - державні витрати (G); - витрати закордону (Х-М=Хn) - майно (активи реальні та фінансові); - національне багатство; - реальні - грошові (касові) залишки - відсоткова ставка щодо позик (r); - норма дохідності капітальних активів (rк); - рівень цін (Ір); - рівень інфляції (Ісц); - рівень безробіття (Іб)

Рис. 1. Структура основних макроекономічних показників



Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятості, називають потенційним, або рівнем природного випуску.

Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб.

Валова додана вартість (ВДВ) розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Починаючи з 2001 р., розрахунки ВДВ здійснюються за видами економічної діяльності.

У національних рахунках використовуються два рівні показників і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності – випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю. Динаміка основних макроекономічних показників України наведена у табл. 2.1.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) на стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти.

Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п’ять секторів:

- нефінансові корпорації – підприємства, що займаються виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;

- фінансові корпорації – банки, страхові компанії та ін., що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності;

- сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації та державні цільові фонди;

- сектор домашніх господарств, що об’єднує фізичних осіб як споживачів і осіб-підприємців;

- сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ) – створені окремими групами людей для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг (соціально-культурні підрозділи нефінансових корпорацій).


2749472980732960.html
2749540576280912.html
    PR.RU™